Як навчитися читати по-японськи

В японській мові є три самостійних системи письма: хирагана (ひらがな), катакана (カタカナ) і кандзі (漢字). Крім того, японські слова можна записати латинськими літерами (як в англійській мові), ця система називається ромадзі (ローマ字), вона частіше використовується початківцями вивчати японську. Хирагана і катакана є складовими азбуками: це означає, що кожен символ / буква позначає цілий склад. Кандзі - це символи, які виражають цілу ідею або поняття. У них може бути кілька різних варіантів читання в залежності від контексту на відміну від хіраґани, катакани і ромадзі, які практично завжди читаються однаково. На самому початку вивчення мови читання може здатися дуже важким, але варто докласти трохи зусиль, попрактикуватися, запам`ятати кілька хитрощів, і ви скоро зможете читати прості тексти на японській мові.

кроки

Метод 1 з 4:

ромадзі

1. Ознайомтеся з голосними японської мови. В японській мові всього п`ять голосних, які майже завжди вимовляються однаково. На відміну, наприклад, від англійської мови, де голосні можуть читатися по-різному в залежності від контексту, в системі запису ромадзі ви майже завжди можете бути впевнені, що:

голосний "a" вимовляється як російська звук "a" в таких словах, як "там", "сад";
голосний "i" вимовляється як російське "і" в слові "світ";
голосний "u" вимовляється як щось середнє між російськими звуками "у" і "и" без округлення і випинання губ;
голосний "e" звучить як російське "е" в слові "ці";
голосний "o" завжди вимовляється чітко, як в слові "сміття".

2. Вивчіть основи ромадзі. Крім голосних, система запису ромадзі майже завжди дотримується правил вимови англійської мови, але є кілька особливостей, про які слід пам`ятати. Наприклад, довгі голосні в системі ромадзі позначаються довгою рисою над самою гласною (ā, ī, ū, ē і ō), але в деяких випадках довгий звук може позначатися на листі подвоєнням приголосних (aa, ii, uu, ei і ou). Крім того:

У деяких системах записи ромадзі використовується апостроф для позначення кордону складу, особливо перед звуком "n" (ん). Наприклад, слово shin`ya (しんや) складається з трьох складів 「shi (し) • n (ん) • ya (や)」, в той час як слово shinya (しにゃ) тільки з двох 「shi (し) • nya (にゃ)」.

При читанні подвоєних приголосних вголос потрібно робити коротку різку паузу між ними. Ця пауза дуже важлива, так як може повністю поміняти значення слова, як наприклад в словах sakki (Тільки що) і saki (Попередній).

3. Розбийте ромадзі на склади. В японській мові кожен склад має приблизно однакову довжину, крім довгих голосних, які вважаються за два склади. Розбиваючи ромадзі на склади, ви допоможете собі визначити, як зазвичай закінчуються слова і які у них кордону, поліпшите навик читання і підготуватися до вивчення хіраґани і катакани.

Зазвичай в японській мові приголосні (С) і голосні (Г) утворюють змінну структуру, як наприклад, СГСГСГ в слові kodomo (Діти), де кожне поєднання приголосної і гласною (СГ) формує окремий склад.

В японській мові є ряд м`яких приголосних, які складаються з приголосного, за яким слід голосний. Ось кілька прикладів: tsu (つ), kya (きゃ), sho (しょ) і cha (ちゃ). Кожне з цих поєднань створює один склад.

4. Практикуйте вимова різних складових складів. Говорячи іноземною мовою, ви часто задієте м`язи артикуляційного апарату відмінним чином від вашого рідної мови. Коли ви практикуєте важкі і незвичні звуки японської мови, ви наближаєтеся до природного для носіїв мови вимови під час читання й мови. Ось кілька прикладів слів, на яких ви можете практикуватися:

Kyaku (きゃく - гість), в якому два склади: kya • ku

Kaisha (かいしゃ - фірма), в якому три склади: ka • i • sha

Pan`ya (ぱんや - пекарня), в якому три склади: pa • n • ya

Tsukue (つくえ - піcьменний стіл), в якому три склади: tsu • ku • e

5. Вивчайте нові слова, поки практикуєтеся в читанні ромадзі. Якщо ви будете читати тексти на ромадзі регулярно, то з часом ви звикнете до звучання японської мови і зможете з легкістю розрізняти звукові моделі. Під час читання тримайте під рукою записну книжку, щоб записувати незнайомі слова, які ви зможете знайти в словнику пізніше.

Часто переглядайте свій блокнот з новими словами, щоб вони відклалися у вашій пам`яті. Наприклад, ви можете переглядати нові слова вранці і ввечері.

Якщо у вас немає навчального посібника з текстами на ромадзі, щоб практикуватися в читанні, ви завжди можете знайти тематичні ресурси в інтернеті. Спробуйте пошукати за запитом "текст на японському ромадзі".

Метод 2 з 4:

Азбука хирагана

1. вивчіть голосні. П`ять голосних є основою хіраґани: あ, い, う, え і お (а, і, у, е, о). Майже всі згодні японської мови об`єднуються з цими п`ятьма голосними, утворюючи ряди складів, в кожному з яких по п`ять символів. У цих рядах найчастіше є склади як з дзвінкими, так і з глухими приголосними, але про це ми розповімо трохи пізніше.

Візьмемо для прикладу ряд на приголосний звук "К". Згідний "К" в поєднанні з кожною з п`яти голосних утворює п`ять символів (складів): か (ка), き (ки), く (ку), け (ке) і こ (ко).

2. Навчіться розрізняти ряди приголосних. Ряди приголосних простіше запам`ятовувати, оскільки символи, що позначають склади з глухим згодним (Г) відрізняються від символів, що позначають склади з дзвінким згодним (З +) тільки знаками 「〃」 (нігорі) і 「゜」 (ханнігорі). Дзвінкі приголосні ряду при вимові змушують гортань вібрувати, а глухі - немає.

Г: か, き, く, け, こ (ка, ки, ку, ке, ко)
З +: が, ぎ, ぐ, げ, ご (га, ги, гу, ге, го)

Г: さ, し, す, せ, そ (са, сі, су, се, зі)
З +: ざ, じ, ず, ぜ, ぞ (дза, дзи, дзу, ДЗЕ, дзо)

Г: た, ち, つ, て, と (та, ти, цу, ТЕ, то)
З +: だ, ぢ, づ, で, ど (так, дзи, дзу, де, до)

Г: は, ひ, ふ, へ, ほ (ха, хі, фу, хе, хо)
З +: ば, び, ぶ, べ, ぼ (ба, бі, бу, бе, бо)
Г: ぱ, ぴ, ぷ, ぷ, ぽ (па, пі, пу, пе, по)

3. Вивчіть ряди з носовими приголосними. Носовими звуками є звуки типу "м" і "н". Ці звуки при вимові викликають вібрації в верхній задній частині гортані і носової порожнини говорить. В японській абетці хирагана є два ряди з носовими приголосними:

な, に, ぬ, ね, の (на, ні, ну, нє, але)

ま, み, む, め, も (ма, ми, му, ме, мо)

4. Вивчіть ряд や, ゆ, よ. Звуки цього ряду в японській мові можуть групуватися зі складами рядів, що закінчуються на い (і), наприклад, き, じ, ひ / ки, дзи, хі, утворюючи yoон. На листі це виражається так: за символом, що позначає склад з згодним слід один з трьох маленьких символів ряду на や. У цьому ряду немає глухих звуків.

У цей ряд входять: や, ゆ, よ (я, ю, е)

Ось деякі поширені поєднання зі звуками ряду や, ゆ, よ: しゃ (ся), じゃ (дзя), にゃ (ня), きゅ (кю), ぎゅ (Гю), しゅ (сю), ひょ (Хе),びょ (Бе) і しょ (се).

5. Вивчіть що залишилися три ряди звуків. Зазвичай група на "р" вивчається в останню чергу разом з трьома відокремленими символами. У жодній з цих груп немає глухих звуків. Звук "р" в японській мові м`якший, ніж в російській, і іноді він навіть схожий на звук "л".

Ряд на "р": ら, り, る, れ, ろ (ра, ри, ру, ре, ро)

Три відокремлених символу: わ, を, ん (ва, во, н)

6. Плутайтеся в частинках. Частинки грають важливу роль в граматиці японської мови. У російській мові немає еквівалентів японським часткам, але для початку ви можете асоціювати їх з приводами. Частинки показують, яку граматичну роль слова грають в реченні, і іноді вони вимовляються не так, як ви звикли.

Наприклад, у реченні "Я йду в школу" займенник "Я" є темою пропозиції, а слово "школа" є місцем призначення, куди рухається говорить, тому по-японськи це буде звучати так: 「わたしはがっこにいきます」 (watashi wa (Я + частка, яка вказує на тему пропозиції) gakko ni (школа + частка, яка вказує напрямок) ikimasu (йти)).

В японській мові багато різних частинок, але найпоширенішими з них є наступні:

は (вимовляється як "ва"): вказує на тему пропозиції;

か (ка): ставиться в кінці речення, робить пропозицію питальним;

が (га): позначає РЕМу пропозиції;

に (ні): позначає місце дії, рух до якогось предмету, момент часу і непрямий об`єкт дії;

の (але): вказує на приналежність, причому слово, яке стоїть перед часткою の означатиме "власника" того предмета, який позначається словом, що стоїть після цієї частки;

へ (e): позначає напрямок руху;

を (o): вказує на пряме доповнення.

7. Вивчіть символи хіраґани. Написання символів хіраґани може здатися дуже незвичним, якщо до цього ви не вивчали лист іншої азіатської мови. Регулярно повторюйте ці символи і тренуйтеся в їх написанні, щоб швидше їх згадувати і читати їх швидко, без запинок і правильно.

Спробуйте зробити картки для запам`ятовування, які допоможуть вам вивчити символи. Для кожного символу зробіть свою карточку- напишіть символ на одній стороні картки, а на іншій стороні - його вимова.

8. Читайте тексти і записуйте нові слова в власний словничок. Багато книги для дітей і початківців вивчати японську мову написані повністю на хіраганою. Читаючи такі матеріали, ви без сумніву знайдете нові і корисні для себе слова.

Для нових слів також радимо вам робити картки для запам`ятовування. Можна змішати їх з картками їх хіраґани, щоб урізноманітнити процес навчання.

На деяких веб-сайтах ви також зможете знайти прості тексти на хіраганою для початківців. Наприклад, за запитом "тексти для читання хирагана" ви вже зможете знайти щось підходяще.

Метод 3 з 4:

Азбука катакана

1. Вивчіть символи, що позначають голосні. Так само, як і хирагана, катакана складається з п`яти голосних, які при об`єднанні з приголосними утворюють ряди складів, в кожному з яких по п`ять символів. Ось п`ять символів, що позначають голосні звуки в катаканою: ア, イ, ウ, エ, オ (а, і, у, е, о). У наступному прикладі розглянемо ряд на "с", в якому приголосний звук "з", об`єднуючись з голосними, утворює п`ять різних складів:

サ, シ, ス, セ, ソ (са, сі, су, се, зі).

2. Вивчіть схожі ряди, щоб було простіше запам`ятати символи. Так само, як і в хіраганою, в катаканою одні і ті ж ряди утворюють склади з глухими (Г) і дзвінкими (З +) приголосними. Для озвончения глухого звуку вам просто потрібно додати до відповідного символу знак 「〃」 (нігорі) або невеличкий гурток 「゜」. Так набагато простіше запам`ятовувати символи. Під час вимови дзвінких приголосних гортань вібрує, а при вимові глухих приголосних цього не відбувається.

Г: カ, キ, ク, ケ, コ (ка, ки, ку, ке, ко)
З +: ガ, ギ, グ, ゲ, ゴ (га, ги, гу, ге, го)

Г: サ, シ, ス, セ, ソ (са, сі, су, се, зі)
З +: ザ, ジ, ズ, ゼ, ゾ (дза, дзи, дзу, ДЗЕ, дзо)

Г: タ, チ, ツ, テ, ト (та, ти, цу, ТЕ, то)
З +: ダ, ヂ, ヅ, デ, ド (так, дзи, дзу, де, до)

Г: ハ, ヒ, フ, ヘ, ホ (ха, хі, фу, хе, хо)
З +: バ, ビ, ブ, ベ, ボ (ба, бі, бу, бе, бо)
Г: パ, ピ, プ, ペ, ポ (па, пі, пу, пе, по)

3. Вивчіть ряди з носовими приголосними. В японській мові всього два ряди з носовими приголосними. Ці звуки при вимові викликають вібрації в верхній задній частині гортані і носової порожнини говорить. Носовими звуками є звуки типу "м" і "н". У катаканою є два ряди з носовими приголосними:

ナ, ニ, ヌ, ネ, ノ (на, ні, ну, нє, але)

マ, ミ, ム, メ, モ (ма, ми, му, ме, мо)

4. Практикуйтеся в написанні yoон зі складами ряду на ヤ. YOон в катаканою складається за тими ж правилами, що і в хіраганою. Три символу ряду на ヤ комбінуються з символами складів, що закінчуються на イ (і), утворюючи, наприклад, склади キ, ヒ, ジ / ки, хи, дзи. На листі це виражається як символ стилю, що закінчується на イ, за яким слід один із символів ряду на ヤ.

В ряд на ヤ входять три символи: ヤ, ユ, ヨ (я, ю, е)

Ось кілька найпоширеніших yoон: シャ (ся), ジャ (дзя), ニャ (ня), キュ (кю), ギュ (Гю), シュ (сю), ヒョ (Хе), ビョ (Бе) і ショ (се).

5. Закінчите вивчення катакани трьома останніми рядами символом. Тут катакана також є дзеркальним відображенням хіраґани, тому в ці три останні ряди входить ряд на "р" і три відокремлених символу. У ряді на "р" немає глухих звуків. Звук "р" в японській мові м`якший, ніж в російській, і іноді він навіть схожий на звук "л".

Ряд на "р": ラ, リ, ル, レ, ロ (ра, ри, ру, ре, ро)

Відокремлені символи: ワ, ヲ, ン (ва, во, н)

6. Зв`яжіть символи катакани з уже наявними у вас знаннями. У катаканою є кілька символів, які схожі на символи хіраґани. Провівши ці паралелі, ви запам`ятаєте катакану швидше (наприклад, позначення складів き і キ). Радимо вам приділити особливу увагу символам катакани, які легко сплутати один з одним, адже для новачка вони дуже схожі на вигляд. Ось деякі символи катакани, які потрібно навчитися розрізняти:

シ (сі) і ツ (цу)

ソ (спів) і ン (н)

フ (фу), ワ (ва) і ヲ (у)

7. Практикуйтеся в читанні щодня. Оскільки катакана зустрічається в текстах рідше, ніж хирагана, деякі учні приділяють їй менше уваги або вчать не до кінця. Однак це тільки зашкодить вашій здатності до читання на японській мові в подальшому. Чим більше ви будете читати на катаканою, тим простіше вам буде.

Оскільки багатьом учням катакана дається складніше, в інтернеті є безліч матеріалів для читання. Ви зможете знайти підходящі матеріали, наприклад, за запитом "тексти для читання катакана".

Метод 4 з 4:

кандзі

1. Виберіть найбільш поширені кандзі. У багатьох підручниках спочатку вивчаються найпоширеніші кандзі. Ви швидше зіткнетеся з найбільш поширеними кандзі, тому це означає, що буде не тільки корисно запам`ятати їх в першу чергу, але також що ви будете зустрічати і згадувати іхво час частіше. Якщо у вас немає такого підручника або ви поки обмежені в засобах, то можна:

пошукати списки найбільш зустрічаються кандзі в інтернеті за запитом "освітні кандзі".

2. Розділіть список кандзі на групи. Вам буде набагато важче запам`ятати всі 100 базових кандзі відразу. Розбивши цей список на невеликі групи, ви вивчите кандзі швидше і краще їх запам`ятайте. Вам доведеться спробувати різні способи запам`ятовування, щоб зрозуміти, що для вас краще, а почати можна з вивчення 5-10 кандзі за один раз.

Крім того, можна розбити список, згрупувавши різні типи слів разом: група дієслів, група слів, що позначають їжу і т. д.

3. Переглядайте довідкову інформацію до кандзі в словниках. Кожен кандзі, які ви запам`ятовуєте, краще знайти в онлайн-словнику японської мови. Можна просто скопіювати символ зі свого списку в рядок пошуку головної сторінки онлайн-словника, а можна спочатку вибрати вкладку "kanji". Після цього ви побачите сторінку з довідковою інформацією про це кандзі, де повинні бути вказані:

порядок накреслення. Порядок, в якому ви пишете елементи кандзі, може вплинути на його вигляд. Для того, щоб уникнути плутанини, порядок накреслення ієрогліфа завжди повинен бути однаковим.

онйомі. Це те, як вимовляється ієрогліф, коли над ним немає пояснення хіраганою. Онное читання ієрогліфів найчастіше зустрічається при читанні слів, складених з декількох кандзі (наприклад, 地下鉄 / chikatetsu / Метро).

Кун`ёмі. Цей варіант читання використовується, коли до кандзі додається ще й хирагана (наприклад, 食べます / tabemasu / Є) - кунное читання використовується для вимови слів японського походження.

4. Запам`ятовуйте варіанти читання ієрогліфів і найбільш поширених складних слів з ними. На сторінці кожного кандзі в вашому словнику повинні бути не тільки послідовність його накреслення, онное і кунное читання, але і список поширених складних слів з цим кандзі. Це допоможе не тільки розширити словниковий запас, а й краще запам`ятати сам кандзі.

Радимо вам виписувати корисні складові слова в записну книжку і регулярно їх повторювати, наприклад, вранці і ввечері.

У кандзі міститься багато інформації. З цієї причини краще теж робити картки для кандзі, щоб вивчити накреслення, онйомі і кун`ёмі, а також складові слова з цим кандзі.

Є безкоштовні додатки для вивчення кандзі для ПК і мобільних телефонів. Вони зроблені у вигляді карток для запам`ятовування, але крім того можуть відстежувати ваш прогрес, щоб можна було ретельніше опрацювати кандзі, які у вас викликають труднощі.

5. Навчіться користуватися ключами кандзі. Ключі - це найбільш поширені частини кандзі, які можуть допомогти вам зрозуміти слова, які ви не знаєте. Наприклад, в слові 詩 (shi / Поезія, поема) міститься основний ключ 言, який означає слово "мова". Навіть якщо ви не знаєте значення ієрогліфа 詩, побачивши ключ "мова", ви зможете припустити, що це слово пов`язане з мовою, і можливо навіть зможете вгадати його з контексту. Ось список деяких частоупотребляемих ключів:

⼈ / ⺅: людина, люди;

⼊: приходити

⼑ / ⺉: ніж, меч;

⼖: ховати або покривати;

⼝: рот, отвір, вхід, вихід;

⼟: земля;

日: сонце;

月: місяць;

⼠: чоловік, вчений, самурай;

⼤: великий або великий;

⼥: жінка;

⼦: дитина, син.

6. Будуйте асоціації, щоб зрозуміти значення кандзі. Навіть якщо ви не знаєте, як читається якийсь кандзі або складене слово з декількох кандзі, ви все ще можете зрозуміти їх значення. Наприклад, ви знаєте кандзі, що позначають слова "цукор" (糖), "сеча" (尿) і "хвороба" (病) - навіть якщо ви не зможете правильно прочитати слово, можна зробити висновок, що 糖尿病 означає "діабет". Діабет - це захворювання, при якому організм не може переробляти цукор, через якого людині стає погано, і який виводиться з організму з сечею. Ось інші приклади подібних асоціацій:

地下鉄 • chikatetsu • значення кандзі: земля + внизу + залізо • Переклад: метро

水球 • suikyuu • значення кандзі: вода + м`яч • Переклад: водне поло

地理 • chiri • значення кандзі: земля + логіка / систематизація • Переклад: географія

数学 • suugaku • значення кандзі: число / закон / цифра + вивчати • Переклад: математика

7. Читайте і повторюйте кандзі регулярно. Навіть самі японці іноді не знають, як читається і що означає рідкісний кандзі. Приділяйте достатньо часу на запам`ятовування цих ієрогліфів і додавайте нові в свій список в міру запам`ятовування. За дев`ять років навчання, встановлені урядом Японії для школярів, вони запам`ятовують десь 2000 кандзі.

Ви можете практикуватися, читаючи японські газети і онлайн-ресурси, де використовуються кандзі.

Починають вивчати кандзі радять читати тексти, де є пояснення фуріганой (Маленькі символи хірагани над кандзі, які допомагають читати незнайомі ієрогліфи).

Хоча більшість японців вивчають 2000 кандзі в молодшій і середній школі, в середньому доросле населення Японії пам`ятає приблизно 1000-1200 кандзі.

Це число може здатися досить великим, але врахуйте, що багато кандзі і ключі повторюються або з`єднуються один з одним, щоб сформувати нове слово. Це означає, що після того, як ви запам`ятаєте свої перші 500 ієрогліфів, ви почнете помічати схожі схеми утворення нових слів, завдяки чому їх простіше читати.

Поради

Ієрогліфи китайської мови часто з`являються в кандзі, але вони можуть мати зовсім інше значення і читатися по-іншому.
Більшість новачків починають вивчати японську мову з ромадзі, потім вчать хирагану і катакану, а потім вчать кандзі. В такому порядку вивчення мови ви швидше зможете почати читати.
Хирагана в основному використовується для запису японських слів, і це дуже допомагає, коли ви вчитеся читати.
Частинки завжди записуються хіраганою, крім тих випадків, коли учень ще не знає нічого, крім ромадзі. В цьому випадку частинки записуються так, як вони вимовляються (наприклад, は → wa (ва), へ → e (е)
Катакана найчастіше використовується для запису іноземних слів, звуконаслідувальних слів і як стилістичного прийому виразності. З цієї причини катакана використовується набагато рідше, ніж хирагана, але в текстах обидві абетки зустрічаються регулярно.
У деяких випадках катакана використовується для того, щоб позначити незвичайну мова, наприклад, прибульця або робота.